Загалом, інвестори шукають компанії з низьким мультиплікатором власного капіталу, оскільки це вказує, що компанія використовує більше власного капіталу та менше боргу для фінансування придбання активів. Компанії, які мають високий борговий тягар, можуть бути фінансово ризикованими. Це особливо актуально, якщо компанія починає відчувати труднощі з формуванням грошових потоків від операційної діяльності (CFO), необхідних для погашення боргу та пов'язаних з цим витрат на обслуговування, таких як відсотки та збори.
Однак це узагальнення справедливо не для всіх компаній. Можуть бути випадки, коли мультиплікатор високого капіталу відображає стратегію компанії, яка робить її більш вигідною і дозволяє купувати активи за меншими витратами.
Ключові вивезення
- Мультиплікатор власного капіталу - це фінансовий коефіцієнт, який визначає, яка частина активів компанії фінансується за рахунок власного капіталу. Невисокий мультиплікатор капіталу вказує, що компанія використовує більше власного капіталу та менше боргу для фінансування придбання активів. Компанії з низьким мультиплікатором власного капіталу як правило, вважаються менш ризикованими інвестиціями, оскільки вони мають менший борговий тягар. Однак у деяких випадках високий мультиплікатор власного капіталу відображає ефективну бізнес-стратегію компанії, яка дозволяє їй купувати активи за меншими витратами.
Розрахунок мультиплікатора власного капіталу компанії
Мультиплікатор власного капіталу - це коефіцієнт, який вимірює фінансовий важель компанії, який є грошовою сумою, яку компанія позичила для фінансування придбання активів. Це формула для розрахунку мультиплікатора власного капіталу компанії:
Мультиплікатор власного капіталу = Загальні активи / Загальний капітал власника
Мультиплікатор власного капіталу обчислюється шляхом ділення загальних активів компанії на загальний капітал акціонерів (також відомий як власний капітал).
Низький мультиплікатор власного капіталу означає, що компанія має менші фінансові важелі. Взагалі краще мати низький мультиплікатор власного капіталу, оскільки це означає, що компанія не несе надмірної заборгованості для фінансування своїх активів. Натомість компанія випускає акції для фінансування придбання активів, необхідних для ведення свого бізнесу та покращення грошових потоків.
Оцінюючи кілька компаній як потенційні інвестиції, інвестори можуть використовувати мультиплікатор власного капіталу для порівняння компаній у тому ж секторі або для порівняння конкретної компанії з галузевим стандартом.
Приклад мультиплікатора власного капіталу
Припустимо, компанія ABC має загальні активи в розмірі 10 мільйонів доларів, а власний капітал - 2 мільйони доларів. Його мультиплікатор власного капіталу становить 5 (10 млн. Дол. - 2 млн. Дол. США). Це означає, що компанія ABC використовує власний капітал для фінансування 20% своїх активів, а решта 80% фінансується за рахунок боргу.
З іншого боку, компанія DEF, яка знаходиться в тому ж секторі, що і компанія ABC, має загальні активи в розмірі 20 мільйонів доларів, а власний капітал - 10 мільйонів доларів. Його мультиплікатор власного капіталу становить 2 (20 млн. ÷ 10 млн. Дол. США). Це означає, що компанія DEF використовує власний капітал для фінансування 50% своїх активів, а решта половини фінансується за рахунок боргу.
Компанія ABC має більший мультиплікатор власного капіталу, ніж компанія DEF, що свідчить про те, що ABC використовує більше боргу для фінансування своїх активів. Кращий мультиплікатор власного капіталу є кращим, оскільки він свідчить про те, що компанія бере на себе менше боргів за придбання активів. У цьому випадку компанія DEF віддається перевазі компанії ABC, оскільки вона не заборгує стільки грошей і тому несе менший ризик.
Спеціальні міркування
Для деяких компаній високий мультиплікатор капіталу не завжди прирівнюється до більш високого інвестиційного ризику. Високе використання боргу може бути частиною ефективної бізнес-стратегії, яка дозволяє компанії купувати активи за меншими витратами. Це випадок, якщо компанія вважає, що дешевше брати борг як метод фінансування порівняно з випуском акцій.
Якщо компанія ефективно використовує свої активи і отримує прибуток, достатньо високий для обслуговування боргу, то виникнення боргу може бути позитивною стратегією. Однак ця стратегія наражає компанію на ризик несподіваного падіння прибутку, що може ускладнити повернення боргу компанії.
Крім того, коефіцієнт низького капіталу не завжди є позитивним показником для компанії. У деяких випадках це може означати, що компанія не може знайти кредиторів, готових позичити їй гроші. Невисокий мультиплікатор власного капіталу також може вказувати на те, що перспективи зростання компанії низькі, оскільки її фінансовий важіль низький.
